Всенародна будова

У вересні 1994 року розпочато будівництво каплиці, яку освячено 8 листопада цього року.
 
Каплицю сумлінно будували всі парафіяни. Але особливо відзначилися ті люди, котрі по півтора місяця працювали безоплатно. Це Михайло Андрусик, Михайло Маліновський, Іван Дутчак, Дмитро Гнатюк, Михайло Місько та Володимир Запоточний. На спорудження каплиці затрачено 168 млн. крб.
 
Разом з будівництвом нової святині почалося нове піднесення духовного храму в серцях парафіян. В новоспорудженій каплиці відбулася перша Служба Божа.
 
Дяком став Ярослав Ілечко, паламарем — Михайло Паращич. Організовано хор, яким керував дяк. Хористами стали: Іванна Чернюх, Марія Гошовська, Степанія Сіра, Марія Горбаль, Анастасія Ткачик, Ольга Нога, Ольга Баранюк, Ганна Ємчук, Ганна Черлінко, Павло Дрозд, Степан Чернюх, Антон Стратій, Ярослава Запоточна, Петро Галабій.
 
Старшою сестрою було призначено Надію Іванську Сестрицями стали Василина Мудрей, Клавдія Стойко, Ганна Ємчук, Стефанія Кляшторна, Зеновія Паньків, Ольга Баранюк, Ганна Котляр, Марія Романець, Марія Снятинська, Ярослава Коцюбійчук, Ганна Черлінко, Павліна Клочко, Марія Горин, Марія Кучірко і Ганна Братанич.
 
Від 2 червня до 3 липня 1994 року в Заліщиках проходила перша після війни Свята Місія. Вона була присвячена духовному і національному відродженню церкви й народу на рідній українській землі. ЗО червня була відправлена Служба Божа в парку на місці спорудження храму Пресвятого Серця Христового за участю місіонера з Бразилії отця Августина Дітрука. Під час проходження Святої Місії парафіяни відновили себе до духовного життя, до праці у своїй Батьківщині — Україні, на славу Божу і добро нашого народу.
 
 
         
 
 Особливо плідною стала праця у винограднику Христовім з призначенням 17 квітня 1995 року парохом церкви Пресвятого Серця Христового у місті Заліщиках отця Олега Винницького, що з 20 квітня того року став парохом не тільки в Заліщиках, а також у селах Печорній і Зеленому Гаї (з 1997 року душпастирем церкви в ЗаленомуГаї є отець Онуфрій Швигар).
 
 
 
 
18 червня 1995 року за зборах церковної громади дообрано комітет в кількості 23 чоловік для забезпечення виконання більшого обсягу робіт на спорудженні храму
 
Новими членами церковного комітету стали: Михайло Андрусик, Володимир Навольський, Іван Стець, Теодозій Стратій, Євген Годецький, Дмитро Літкович, Богдан Желіховський, Богдан Заскоцький, Петро Галабій, Мирослав Горобець, Іван Дутчак, Василь Курієць і Богдан Любінецький.
 
До благодійної місії із збору коштів на будівництво Божого Дому прилучилась і діаспора під керівництвом Василя Вериги, Степана Склярчука та Михайла Белендюка.
 
Парафіяни закупили випалену цеглу в містах Заставній на Чернівеччині та Снятині на Івано-Франківщині. Силікатну цеглу привезли з Любомирівського вапняно-силікатного заводу Рівненської області. Цемент отримано з міста Кам'янця'-Подільського, що на Хмельниччині. Дерево привезли з Івано-Франківщини. Оцинковану бляху офірували брати Ярослав, Іван, Степан і Микола Навольські. Вони пізніше подарували дошки і пожертвували кошти на виготовлення центральних і бокових дверей. Майстер заліщанин Микола Кафлюк виготовив ці двері, змайстрували інші двері для святині Антон Стратій, Михайло Місько, Михайло Воробель і Роман Пацарина. Хрести для бань виготовлено в Чортківському автотранспортному заводі.
У зв'язку з призначенням отця Олега Винницького парохом церкви Пресвятого Серця Христового в Заліщиках декретом Єпископа-ординарія Тернопільської єпархії Владики Кир Михаїла Сабриги утворено нову парафію.
 
 
29 квітня 1995 року відбулося засідання двох комітетів греко-католицьких церков Заліщиків, на якому йшла мова про поділ міської території на дві парафії. Це питання було вирішено 5 травня даного року.
 
Інженерно-технічні працівники Заліщицького агробуду в грудні 1995 року подарували церкві Пресвятого Серця Христового корони для весільних обрядів, які освятив настоятель храму о. Олег Винницький. У 1996-2000 роках продовжувалось будівництво Собору. За цей час вимурувано стіни святині, зроблено верх храму з п'яти бань, які покрито оцинкованою бляхою. Споруджений собор до рівня хреста центральної бані має висоту 43,4 метра.
 
Церкву збудовано на кошти жертводавців.
 
їх зведенню сприяли керівники промислових підприємств, будівельних організацій, селянських спілок. Щирої вдячності заслужили начальник РТП Дмитро Богуцький та його заступник Тарас Безручко, начальники районного вузла електромереж Василь Ємчук, автоколони 16142 — Михайло Кривий, МШППМК-5 — Богдан Приймак, Дністровського райуправління річкового транспорту Володимир Мирончук, СПМК-5 — Іван Городницький, райагробуду — Ярослав Вацик, голова облспоживспілки, депутат облради Михайло Лазар, керівники селянських спілок «Дружба» Микола Василькевич, «Винятинська» — Ярослав Бойко.

 

 

      

Протягом весни-літа-осені 1998 року жодного дня не припинялися роботи на будівельному майданчику Радістю сповнювались серця інженера-будівельника Богдана Гачка, техніка Віктора Кулешка, членів комітету з питань церкового будівництва.
 
Багато зусиль докладали сестриці церкви ПСХ, котрі щодня готували для будівельників обіди, часто на 150-200 осіб.
 
Основні роботи з будівництва проводились найманими бригадами із Заліщиків, Заставнівського району Чернівецької області і Снятинського району Івано-Франківської. Всі допоміжні роботи виконували парафіяни. У церковному архіві зберігаються імена учасників будівництва.
 
При церкві Пресвятого Серця Христового у 1994 році засновано «Братство Апостольства Молитви». Ревнителькою братства є Віра Іванська.
 
У 1996 році створено осередок благодійної організації «Карітас», який плідно співпрацює з обласною організацією. Налагоджено зв 'язок з «Церквою у потребі» (Німеччина) та церковною українською громадою в Мельбурні (Австралія).
 
Члени осередку організовують святкові вечори на свято Миколая-Чудотворця у школі-інтернаті та дитячому ревмосанаторії, де вручили солодкі подарунки, взуття, одяг і медикаменти.
 
Заліщицький деканат протягом 1997-2000 років організував чотири деканатні молодіжні християнські зібрання.
 
Особливо численну молодіжну аудиторію зібрало четверте зібрання у 2000-му ювілейному році народження Спаса нашого Ісуса Христа. Молодіжний парк міста над Дністром ще досі не приймав так багато гостей, ще не чув з уст юнаків і дівчат стільки щирих молитов, духовних і патріотичних пісень. Зібрання проходило під гаслом «Христос вчора, сьогодні, навіки».
    
Перший день був не тільки днем зустрічей і знайомств. Увечері відбулася велика спільна молитва і реколекційна духовна наука. Потім — хресний похід молоді до пам'ятника борцям за волю України. Отець-декан спільно із священиками деканату відправили тут поминальну панахиду. Опісля над стрімким спуском Дністра спалахнула ватра знайомств.
 
Наступного дня учасники зібрання стали до великої спільної молитви за Україну, щасливу і світлу її долю у третьому тисячолітті. Перед молоддю виступили голова Заліщицької районної ради і держадміністрації Степан Кобіс, народний депутат від Чортківського виборчого округу №167 п. Ростислав Шиллер, котрі чимало спонсорували заходи церкви.
 
Молилися і співали, підтримані усіма присутніми, й учасники Заліщицької міської організації «Українська молодь Христові». Після великої спільної молитви та реколекційної науки відбувся святковий концерт за участю народних артистів України Павла Дворського та дуету «Писанка».
У День народження нашої держави після святкової Літургії було освячено і встановлено біля новозбудованого Собору ювілейний хрест на відзнаку 2000-ліття Різдва Христового.
 
Цей хрест виготовлений членами церковного комітету під керівництвом Климентія Горбаля.
 
Активістам духовного відродження у нашому краї були вручені 
пам'ятні медалі до ювілею Різдва Христового. За сумлінну і безкорисливу працю Верховний Архієпископ Мирослав Іван Кардинал Любачівський та Єпископ Михаїл Сабрига 
нагородили ювілейними медалями з нагоди 2000-го Святого Року Степана Лопуха, Йосипа Дениса, Богдана Гачка, Івана та Ярослава Навольських і Ярослава Ілечка.
 
Преосвященний Кир Михаїл Сабрига у ювілейному 2000 році Божому нагородив за велику душпастирську працю отця-декана Олега Винницького. Йому вручено золотий нагрудний хрест з прикрасами і ювілейну медаль «Зарваницька Мати Божа».

 

 

   

Хресна Дорога в молодіжний парк біля каплиці. 26 квітня 2000 р. Б.

   

Великдень 1998 року. Освячення пасок.

Святе Причастя у час Різдва Христового.

 

УМХ церкви Пресвятого Серця Христового у марійському центрі с. Зарваниці.

Варта біля Божого гробу. 2001.р. Б

 

Оcвячення автобуса, який вирушить на світове молодіжне зібрання у м. Мілан (Італія). 1999 р. Б.

Отець-декан теребовлянський Іван СИВАК з хором церкви св. Миколая м. Теребовлі у гостях на парафії ПСХ.

Спільна відправа «Надвечір'я» в честь святкування 2000-ліття Різдва Христового на майдані ім. Т.Г.Шевченка м. Заліщиків. б січня 2000 р. Б.